Там, де безбережний степ упирається в підніжжя гір, починається Алтайський район. Природа щедро обдарувала ці місця різноманітністю фарб, немов спеціально зібрала на його території все найпрекрасніше, чим багатий Алтай.
В результаті багаторічної роботи адміністрації району, приватних туристичних фірм Алтайський район став зоною туризму. У 2002 році прийнята Ухвала Адміністрації Алтайського району «Про розвиток туризму в Алтайському районі». Вже сьогодні тут більше 60 турбаз, які здатні одночасно розмістити більше 8 тисяч туристів. Вирішеннями Уряду на території району створюється особлива економічна зона туристсько-рекреаційного призначення «Бірюзова Катунь» і гральна зона «Сибірська монета».
Алтайський район – це батьківщина сира «Радянський», технологія якого була розроблена в 1931 р. професором Д. А. Гранниковим на Куяганськом сирзаводе. Алтайський район – це центр промислового садівництва Алтайського краю, що має більше тисячі гектарів садів. Алтайський район – це старий тракт і ворота Чуйський до Гірського Алтая, Монголії і Китаю. У Алтайському районі знаходиться старий з 1910 р. дитячий будинок імені його засновника – Ст. С. Ершова. Сіло Алтайське з жовтня 1920 р. по червень 1922 р. було центром Гірничо-алтайського повіту. Повіт був створений на правах національної області у складі 28 волостей. По праву можна сказати, що Алтайський район – це один з районів Алтайського краю, що бурхливо розвиваються.
Алтайський район багатий історико-революційними подіями. Проте головне багатство району – люди. Наша земля виховала 7 героїв Радянського союзу, 3 повні кавалери Ордена Слави, одного героя Росії, 14 героїв Соціалістичної праці, 30 заслужених на працівників Російської Федерації, одного Почесного громадянина Алтайського краю, 9 Почесних громадян Алтайського району, прославлених учених, письменників, композиторів і спортсменів. Дві середні школи носять імена Героїв Радянського Союзу П. До. Коршунова, і А. А. Буриндіна.
Про Алтайський район читайте краєзнавчий альманах Мій Алтай
|
